Займенники та присвійність

Відмінність від української

Українською підмет часто пропускається, бо особу показує закінчення дієслова: «Працюю в лікарні», «Живемо в Києві», «Іде дощ». Англійською підмет виражається завжди: I work in a hospital, We live in Kyiv, It’s raining. Український займенник має багато відмінкових форм («він», «його», «йому», «ним»), а англійський лише дві: форму підмета і форму додатка. Українські речення з давальним відмінком особи будуються англійською з підметом у формі підмета і дієсловом be: «Мені холодно» → I’m cold, «Нам весело» → We’re happy.

Відмінність від української

Українські «цей», «ця», «це», «ці» і «той», «та», «те», «ті» змінюються за родами, числами й відмінками; this і that змінюються лише за числом (these, those). This відповідає займенникам «цей», «ця», «це», а that — «той», «та», «те». Українське «це» в реченнях «Це мій друг», «Це мої діти» перекладається this is, these are або it is, залежно від ситуації; дієслово be тут обов’язкове, хоча українською дієслова немає.

Відмінність від української

Коли власник є підметом речення, українською замість «мій», «його» чи «її» зазвичай кажуть «свій»: «Пол зі своєю сестрою», «Я загубив свій ключ». Англійська не має відповідника слова «свій»: присвійний займенник завжди вибирається за особою власника: Paul is with his sister, Lucy is with her brother, I lost my key. Рід предмета на вибір не впливає: «брат» чоловічого роду, але брат Люсі — her brother. Крім того, перед назвами частин тіла, одягу і членів родини присвійний займенник, який українською часто пропускається, англійською обов’язковий: «Я помив руки» → I washed my hands, «Дзвоню мамі» → I’m phoning my mum.

Відмінність від української

Українською власник стоїть після предмета, у родовому відмінку: «кімната моєї сестри», «машина мого брата». Англійською власник стоїть на початку, із ’s, без артикля перед предметом і без of: my sister’s room, my brother’s car.

Відмінність від української

Українські «мій», «твій», «наш» мають однакову форму перед іменником і без нього: «мій телефон» і «Цей телефон мій». Англійською це дві різні форми: перед іменником my, без іменника mine: my phone, The phone is mine; «Це твоє?» → Is it yours?

Відмінність від української

Українською володіння найчастіше виражається зворотом «у мене є»: «У мене є молодший брат», «У неї нова машина». Англійською власник стає підметом, а присудком — have: I have a younger brother, She has a new car. «У мене немає» перекладається I don’t have: перед have ставиться don’t, а не саме not. Кілька українських зворотів перекладаються не з have, а з be: «Мені дванадцять років» → I’m twelve, «Мені холодно» → I’m cold. Have означає володіння, а в поєднаннях have breakfast і have a shower відповідає дієсловам «снідати» і «митися в душі».

Відмінність від української

Українською «ніхто», «ніщо», «ніде», «ніколи» завжди вживаються разом із «не» при дієслові: «Я нічого не сказав», «Ніхто не прийшов». Англійською в реченні лише одне заперечення: або not з anything, anybody (I didn’t say anything, I don’t know anybody), або nothing, nobody з дієсловом у стверджувальній формі (I said nothing, Nobody came). Два заперечення в одному реченні — помилка.